За свою кар'єру він знявся у понад 150 фільмах, більшість з яких стали класикою жанру бойових мистецтв. Шлях Джекі Чана до слави почався в ранньому дитинстві. Народившись 1954 року в Гонконзі, він уже в семирічному віці розпочав навчання в школі китайської опери, де опановував акробатику, бойові мистецтва та акторську майстерність. Саме там сформувався його унікальний стиль виконання трюків, який пізніше зробив революцію в кінематографі.
На початку кар'єри Джекі працював каскадером, зокрема й на зйомках фільмів із Брюсом Лі. Однак на відміну від інших зірок бойових мистецтв того часу, Чан створив власний впізнаваний стиль, поєднавши майстерність кунг-фу з комедійними елементами. Цей підхід приніс йому світову популярність і безліч нагород, включно з почесним "Оскаром" за видатний внесок у кінематограф.
Крім роботи в кіно, Джекі Чан відомий своєю благодійною діяльністю. Його фонд допомагає дітям і молоді здобути освіту, підтримує медичні дослідження і бере участь у ліквідації наслідків стихійних лих. У 2015 році журнал Forbes включив його до списку найщедріших знаменитостей Азії.
"П'яний майстер" (1978)
"П'яний майстер" став першим по-справжньому значущим фільмом у кар'єрі Джекі Чана. Картина не тільки принесла йому популярність, а й заклала основи його фірмового стилю, що поєднує віртуозні бойові сцени з комедійними елементами. У фільмі Чан виконав роль молодого і норовливого учня майстра кунг-фу, який опановує незвичайний стиль "п'яного боксу".
Особливість бойових сцен у "П'яному майстрі" полягає в їхній хореографічній складності. Джекі Чан провів кілька місяців, вивчаючи рухи справжнього стилю "п'яного боксу", щоб достовірно показати його на екрані. Кожна сутичка поставлена як танцювальний номер, де акробатика і бойові мистецтва зливаються в єдине ціле. За визнанням самого актора, це були одні з найскладніших бойових сцен у його кар'єрі.
На зйомках фільму Джекі отримав кілька травм, що згодом стало його своєрідною "візитною карткою". Актор завжди наполягав на виконанні трюків без дублерів, вважаючи це проявом поваги до глядачів. Саме в "П'яному майстрі" вперше з'явилися фірмові комедійні елементи Чана - кумедні гримаси і незграбні рухи, які органічно впліталися в бойові сцени.
"Проект А" (1983)
"Проект А" відкрив нову главу в кар'єрі Джекі Чана. У цьому фільмі він виступив не тільки як виконавець головної ролі, а й як режисер. Історія про пригоди берегової охорони в колоніальному Гонконзі дала змогу акторові продемонструвати весь спектр своїх талантів. Фільм містить одні з найбільш запам'ятовуваних і небезпечних трюків в історії кіно.
Знаменита сцена падіння з годинникової вежі, виконана без страховки з висоти понад 18 метрів, увійшла в історію кінематографа. Чан повторив цей трюк тричі, перш ніж залишився задоволений результатом. Саме такий підхід до роботи зробив "Проект А" еталоном жанру. Фільм встановив нові стандарти для бойовиків, показавши, що екшн-сцени можуть бути водночас захопливими, смішними і технічно досконалими.
Комерційний успіх картини був феноменальним. Тільки в Гонконзі фільм зібрав понад 19 мільйонів доларів, що для 1983 року було рекордним показником. "Проект А" також отримав визнання критиків, які відзначили інноваційний підхід до постановки бойових сцен і трюків. Успіх фільму призвів до створення сиквела, який вийшов 1987 року.
"Закусочна на колесах" (1984)
"Закусочна на колесах" стала одним із найуспішніших проектів у кар'єрі Джекі Чана початку 80-х років. Фільм розповідає історію двох друзів, які володіють пересувною закусочною і виявляються втягнутими в кримінальні розбірки. Робота над картиною об'єднала трьох легендарних акторів гонконзького кіно - Джекі Чана, Само Хунга і Юень Бяо, створивши один із найдинамічніших фільмів десятиліття.
Особливістю "Закусочної на колесах" стало ідеальне поєднання комедійних елементів із серйозними бойовими сценами. Фінальна сутичка в будівлі фабрики триває понад 15 хвилин і вважається однією з найкращих в історії жанру. Кожен із трьох головних акторів демонструє свій унікальний стиль бойових мистецтв, створюючи неповторну хореографію бою.
Фільм встановив нові стандарти для жанру комедійних бойовиків. Сцени з пересувною закусочною, де герої одночасно готують їжу і б'ються з противниками, показали, як можна органічно поєднати екшн і гумор. Багато прийомів, уперше використаних у цій картині, пізніше стали класикою жанру і копіювалися іншими режисерами.
"Поліцейська історія" (1985)
"Поліцейська історія" ознаменувала важливий поворот у кар'єрі Джекі Чана. У цьому фільмі він не тільки виконав головну роль, а й виступив режисером, створивши новий стандарт для поліцейських бойовиків. Історія офіцера Кевіна Чана, який бореться зі злочинним синдикатом, дала змогу акторові продемонструвати серйозніший бік свого таланту.
Фільм прославився своїми неймовірно небезпечними трюками. Знаменита сцена ковзання чотириповерховим торговим центром, де Джекі з'їжджає по гірлянді електричних лампочок, ледь не закінчилася трагедією. Актор отримав серйозні опіки рук і вивих таза, але наполіг на тому, щоб сцена залишилася у фільмі. Цей епізод часто називають одним із найнебезпечніших трюків в історії кіно.
"Поліцейська історія" отримала безліч нагород, включно з премією за найкращу постановку бойових сцен на Гонконгському кінофестивалі. Успіх фільму призвів до створення цілої франшизи, до якої входило кілька продовжень. Кожна нова частина піднімала планку екшн-сцен все вище, але саме перший фільм залишається еталоном жанру.
"Обладунки Бога"
"Обладунки Бога" став одним із найамбітніших проектів Джекі Чана середини 80-х. Фільм, що поєднує елементи пригодницького кіно з традиційними бойовими мистецтвами, розповідає історію мисливця за скарбами Джекі, який розшукує стародавні артефакти. Зйомки проходили в декількох країнах, що було рідкістю для гонконгських фільмів того часу.
Робота над картиною ледь не коштувала Джекі життя. Під час виконання відносно простого трюку зі стрибком на дерево актор зірвався і отримав серйозну травму голови. Йому довелося перенести операцію, а в черепі залишилася пластина. Після цього випадку Чан став обережніше підходити до планування небезпечних трюків, хоча й не відмовився від них повністю.
Незважаючи на складнощі під час виробництва, "Обладунки Бога" став одним із найуспішніших фільмів у кар'єрі актора. Картина зібрала рекордну касу в Азії і породила успішну франшизу. Особливо глядачі відзначили фінальну сцену бою в печері, де Джекі демонструє майстерне володіння різними видами зброї. Цю сцену знімали понад два тижні, і вона вважається однією з найбільш технічно складних у фільмографії актора.
"Розбирання в Бронксі" (1995)
"Розбірка в Бронксі" стала справжнім проривом Джекі Чана на американський ринок. До цього фільму західна аудиторія знала його переважно за азіатськими релізами. Історія про гонконгського поліцейського, який опинився в неблагополучному районі Нью-Йорка, дала змогу акторові продемонструвати свій талант новій аудиторії.
Зйомки фільму проходили в складних умовах зимового Ванкувера, який "грав роль" Бронкса. Незважаючи на холод, Джекі наполіг на виконанні всіх трюків самостійно. Особливо вражаючою стала сцена стрибка з парковки на балкон сусідньої будівлі - трюк, який актор виконав з першого дубля за температури -20°C.
Фільм зібрав в американському прокаті понад 32 мільйони доларів, що стало несподіваним успіхом для азіатського бойовика. Критики відзначили вміння Чана адаптувати свій стиль під західну аудиторію, зберігши при цьому фірмове поєднання екшену та комедії. Саме після "Розборки в Бронксі" голлівудські студії почали активно запрошувати актора у свої проекти.
"Хто я?" (1998)
"Хто я?" став одним із найбільш експериментальних фільмів у кар'єрі Джекі Чана. У цій картині він не тільки зіграв головну роль, а й виступив режисером і сценаристом. Історія про спецагента, який втратив пам'ять, дала змогу акторові дослідити нові грані свого таланту і створити більш драматичний образ.
Фільм знімали в кількох країнах, включно з Південною Африкою, Нідерландами та Україною. Найзнаменитіша сцена картини - спуск похилим дахом хмарочоса в Роттердамі. Цей трюк виконувався без страховки на висоті понад 21 поверх. За словами Джекі, це був один із найстрашніших моментів у його кар'єрі, але саме такі сцени роблять фільм незабутнім.
Особливістю "Хто я?" стало використання нових технологій зйомки. Для деяких сцен застосовувалися спеціальні камери, що дали змогу створити унікальні ракурси під час бойових епізодів. Фінальна битва на даху, де Джекі бореться з двома супротивниками, використовуючи різні стилі бойових мистецтв, вважається однією з найкращих у його кар'єрі.
"Година пік" (1998)
"Година пік" ознаменувала новий етап у кар'єрі Джекі Чана - успішне входження в голлівудську систему. Фільм, побудований на контрасті характерів героїв Чана і Кріса Такера, створив унікальну хімію між акторами, яка принесла картині величезний успіх. Історія про гонконзького детектива, вимушеного працювати з американським поліцейським, зібрала у світовому прокаті понад 240 мільйонів доларів.
Під час створення фільму Джекі довелося адаптувати свій стиль під американські стандарти. Бойові сцени стали коротшими, але не втратили своєї видовищності. Особливо запам'яталася сцена в будівлі китайського ресторану, де актор використовував як зброю предмети інтер'єру та кухонне начиння. Цей епізод знімали чотири дні, він вимагав повної перебудови декорацій після кожного дубля.
Успіх "Години пік" привів до створення трилогії, кожна частина якої ставала дедалі масштабнішою. Фільм довів, що азіатські зірки можуть успішно працювати в голлівудських проектах, зберігаючи свою індивідуальність. Для Джекі Чана ця роль стала поворотною - після неї він почав регулярно зніматися в американських фільмах, чергуючи їх з азіатськими проектами.
"Шанхайський полудень" (2000)
"Шанхайський полудень" продемонстрував здатність Джекі Чана працювати в нетиповому для себе жанрі вестерну. Фільм, що розповідає історію китайського імператорського гвардійця в американському Дикому Заході, поєднав у собі елементи комедії, бойовика і класичного вестерну. Партнерство з Оуеном Вілсоном створило на екрані унікальну динаміку, яка привабила як шанувальників Чана, так і нову аудиторію.
Зйомки проходили в мальовничих локаціях американського Заходу, що дало змогу створити автентичну атмосферу вестерну. Джекі адаптував свій фірмовий стиль бойових мистецтв під епоху, включивши в хореографію боїв використання ласо, підков та інших атрибутів ковбойського життя. Особливо видовищною вийшла сцена бійки в салуні, де актор продемонстрував віртуозне володіння предметами інтер'єру як імпровізованою зброєю.
Фільм зібрав понад 100 мільйонів доларів у світовому прокаті й отримав позитивні відгуки критиків, які особливо відзначали хімію між головними акторами. Успіх картини призвів до створення сиквела "Шанхайські лицарі", який розширив географію пригод героїв до вікторіанського Лондона.
"Кунг-фу жеребець" (2023)
"Кунг-фу жеребець" став поверненням Джекі Чана до коріння жанру бойових мистецтв, але вже на новому технологічному рівні. У свої майже 70 років актор продемонстрував, що, як і раніше, здатний вражати глядачів, гармонійно поєднуючи традиційні бойові мистецтва з сучасними технологіями зйомки.
У фільмі активно використовуються цифрові ефекти, які органічно доповнюють фізичні трюки. Однак Джекі наполіг на тому, щоб ключові бойові сцени виконувалися "по-старому", без зайвої комп'ютерної графіки. Особливу увагу було приділено хореографії поєдинків, де традиційне кунг-фу поєднується з елементами сучасних бойових мистецтв.
Картина отримала суперечливі відгуки критиків, проте більшість зазначила, що Джекі Чан зумів адаптувати свій фірмовий стиль під вік, не втративши при цьому харизми та майстерності. Фільм наочно продемонстрував еволюцію жанру бойових мистецтв у кіно за останні чотири десятиліття.
- Спадщина Джекі Чана в кіно
Вплив Джекі Чана на світовий кінематограф складно переоцінити. За більш ніж 40 років активної кар'єри він не тільки створив власний впізнаваний стиль, а й істотно вплинув на розвиток жанру бойових мистецтв у кіно. Його підхід до постановки трюків, де безпека ніколи не ставилася вище за видовищність, встановив нові стандарти в індустрії.
Створена Джекі школа каскадерів підготувала ціле покоління професіоналів, які працюють сьогодні в найбільших кінопроектах по всьому світу. Його команда "Джекі Чан Стант Тім" відома своїм професіоналізмом та інноваційним підходом до постановки трюків. Багато прийомів, вперше використаних Чаном, стали стандартом для сучасних бойовиків.
Визнання заслуг Джекі Чана виразилося не тільки в касових зборах його фільмів, а й у численних нагородах. У 2016 році він отримав почесний "Оскар" за видатний внесок у кінематограф, ставши першим китайським актором, удостоєним цієї нагороди. Його зірка на Алеї слави в Голлівуді, відбитки рук і ніг перед Китайським театром Граумана - все це свідчення визнання його унікального таланту.
Джекі Чан створив особливий стиль у кіно, де комедія органічно поєднується з бойовими мистецтвами, а небезпечні трюки виконуються з незмінною посмішкою. Його фільми продовжують надихати нові покоління режисерів і акторів, а створені ним образи залишаються еталоном для наслідування в жанрі бойових мистецтв.
Фото: Depositphotos
